Війтович Петро

Рід занять: скульптор
Роки життя: 1862 - 1936
Національність: укр.
Український скульптор, який чимало прислужився місту Львову. Набував досвіду у Львові під керівництвом Л. Марконі. Навчався у Відні, працював у Будапешті, Римі та Флоренції. Найбільш знаними є мідні скульптури роботи Войтовича, які прикрашають Львівську Оперу. Це «Слава», «Геній музики» та «Геній драми і комедії» - надзвичайно виразні і динамічні фігури на фронтоні театру, ряд скульптур його авторства прикрашає інтер'єр театру. Фронтон головного вокзалу Львова прикрашає скульптурна композиція роботи Войтовича, що символізує Львів і Залізницю. До менш відомих робіт Войтовича належать: статуя Св. Флоріана, патрона пожежників, яка прикрашає фронтон головного штабу львівських пожежників на вулиці Підвальній, 6, шість алегоричних скульптур на фасаді будинку Ландау (вулиця Дорошенка, 19), барельєфи «Мистецтво» та «Праця» над входом до Залізничного технікуму (вулиця Снопківська, 47), низка скульптур у Латинському кафедральному соборі у Львові. Чи не найвеличнішим з творів П. Війтовича є скульптурна композиція «Розп'яття», розміщена на головному фасаді костелу Св. Єлизавети (нині церква свв. Ольги та Єлизавети) на площі Кропивницького у Львові. Оздобленню цього храму Війтович приділяв особливу увагу, оскільки мешкав неподалік. Більшість внутрішніх оздоблень храму була знищена за радянських часів (зокрема, вівтар св. Йосипа), але залишилась ще одна його робота — необароковий амвон.