Захаревич Юліан

Рід занять: архітектор
Роки життя: 1837 - 1898
Національність: вірм.
Львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова другої половини XIX - початку ХХ століття. Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захаревича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі. Закінчив Технічну академію (1852-1857, нині Львівська Політехніка), професійну освіту отримав у Відні. З 1871 року - професор, завідувач кафедри архітектури Львівської Політехніки. Роботи Юліана Захаревича: проекти корпусів Львівської політехніки (головний корпус, хімічний корпус), власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9, Галицька ощадна каса (1888-1891), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (проспект Свободи, 15), майстерня-особняк художника Яна Стики (1889-1890), де нині музей О. Новаківського (вулиця Листопадового чину, 11), низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка, костел і монастир сестер францисканок (1876-1888, вулиця Лисенка, 43). Окрім цього, Захаревич є автором численних перебудов та реставрацій: перебудова житлової кам'яниці на нинішній вулиці Князя Романа, 1-3 для потреб Крайового суду (1874, розібрано перед 1891), костел Івана Хрестителя (1886-1887), тепер Музей історії міста Львова (площа Старий Ринок, 1), перебудова веж Костелу Марії Магдалини (1889, тепер Будинок органної та камерної музики, вулиця Степана Бндери, 8); костел Марії Сніжної (1888-1892), що на вулиці Сніжній, 2.